Я прийшла додому зі школи. Раптом роздається дзвінок. Я взяла слухавку. Це був мій однокласник Паша. Він не знав, як робити домашнє завдання з математики. Він мені каже:

─ Допоможеш мені вирішити задачу?

─ Звісно! – відповіла я.

Паша мені сказав, що саме він не розуміє. Я взяла свій зошит і відкрила його. Я, звісно, знала, як її робити. Розповіла Паші, і він записав. Він сказав «дякую» і поклав слухавку.

Наступного дня я не знала як робити домашнє завдання зі світової літератури і подзвонила Паші. Він мені пояснив завдання. Я йому подякувала, і ми закінчили розмову.

Недарма є таке прислів’я: «Як ти до людей ставишся, так і вони до тебе.»